Гірничий енциклопедичний словник, т. 1. – Донецьк: Східний видавничий дім. За загальною редакцією В.С.Білецького. 2001.
калькуляція — ї, ж. 1) Дія та її результат за знач. калькулювати. 2) Форма калькуляційного листа для розрахунку собівартості робіт. 3) Елемент методу бухгалтерського обліку. •• Калькуля/ція собіва/ртості розрахунок витрат на виробництво та реалізацію одиниці… … Український тлумачний словник
калькуляційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
калькуляційний — а, е. Стос. до калькуляції. Калькуляційні розрахунки … Український тлумачний словник
калькуляція — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
КАЛЬКУЛЯЦИЯ — расчёт затрат на заданную единицу, основанный на установленных технических и технологических параметрах и соответствующих нормативных показателях (Болгарский язык; Български) калкулация (Чешский язык; Čeština) kalkulace (Немецкий язык; Deutsch)… … Строительный словарь
СЕБЕСТОИМОСТЬ ПРОДУКЦИИ — показатель, отражающий (в денежном выражении) совокупные затраты предприятия или объединения на произ во и реализацию продукции; часть стоимости продукции, включающая затраты на потреблённые средства произ ва и на оплату труда. С. п. важнейший… … Сельско-хозяйственный энциклопедический словарь
калькулятор — а, ч. 1) Фахівець із калькуляції. 2) Прилад, що виконує елементарні математичні (арифметичні) операції над числами … Український тлумачний словник
норма часу — визначає кількість робочого часу, потрібного для виконання одиниці продукції або для виконання певного обсягу робіт. Розрізняють норми підготовчо завершального часу, основного, допоміжного, оперативного, часу обслуговування робочого місця, часу… … Термінологічний словник з економіки праці
калькуляция — циї, ж. Пр. Калькуляція, обчислення, вирахування … Словник лемківскої говірки
